ЗВІТ про роботу депутата Закарпатської обласної ради VІІІ скликання ШАНДОРА Федора
Федоровича за 2024 рік
Висловлюю свою велику шану закарпатській громаді та відповідно до статті 16 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» звітую про свою депутатську діяльність за 2024 рік – ще один рік важкої боротьби України зі злом і несправедливістю. Водночас – тезисно й про громадську роботу як невід’ємну складову у сьогоденні. Тому, передусім, дякую нашим мужнім Збройним Силам України, до яких донедавна мав честь належати, а наразі – здійснюю волонтерську діяльність, так необхідну для наших захисників.
У депутатській діяльності, завдяки тісній взаємодії усіх гілок влади, я долучався до ухвалення обласною радою важливих рішень, насамперед, скерованих на забезпечення обороноздатності країни, соціальний захист військовослужбовців і членів їх родин, а також розвиток Закарпаття в умовах війни. Задля цього я намагався спрямовувати свої зусилля на здійснення тих заходів, до яких безпосередньо дотичний та маю змогу втілити у життя.
За цей час, у межах депутатських повноважень, шляхом відповідних звернень і запитів ініційовано ліквідацію пам’ятників з радянською та російською символікою, дерадянизацію та дерусифікацію назв вулиць у Закарпатті. Як результат – село Пушкіно перейменоване на Міжлісне. На підтримку спільного з колегою-військовослужбовцем Маном Д. М. запиту вжито заходів зі встановлення пам’ятної дошки на честь загиблого захисника України Олександра Пристаї на фасаді будівлі Ужгородського ліцею імені Василя Степановича Ґренджі-Донського.
Важливим напрямом діяльності стало збереження екології, зокрема протидія розповсюдженню борщівника Сосновського, захист природних територій, таких як полонина Руна та витоки річки Тиса.
Серед депутатських ініціатив також: проведення ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення (Львів – Самбір – Ужгород); відновлення палацу князя Габора Бетлена (Графський двір) як збереження культурно-історичної пам’ятки й історичної спадщини; вивчення питань із проведення будівельних робіт по вул. Закарпатській 1 Д у м. Ужгороді; підтримка організації бомбосховищ, складів стратегічних запасів у громадах тощо.
Використовуючи цей ефективний інструмент повноважень, значну увагу мною приділено розвитку туризму, культури та поглибленню транскордонного співробітництва, що є серед пріоритетів області. З цією метою організовано художні пленери, тематичні забіги, заходи з відзначення історичних подій, таких як 100-річчя перших виборів на Закарпатті; підтримано гастрономічний і мистецький туризм, зокрема проєкт «Олімпійське Закарпаття» тощо. Загалом моя діяльність об’єднує соціальну, культурну, екологічну й економічну складові, створюючи основу для сталого розвитку навіть у складних умовах, про що детально інформував щотижня на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук».
Не менш значущими є питання, порушені постійною комісією з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації, до складу якої я входжу, що стосуються розбудови дорожньої галузі області, поліпшення стану безпеки дорожнього руху, зниження рівня аварійності на автомобільних дорогах області, поліпшення стану забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільних доріг області, підвищення рівня дисципліни водіїв і пішоходів, надання належної медичної допомоги потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах тощо.
На засіданнях постійної комісії, які тривали упродовж 2024 року, я постійно акцентував увагу на важливості розширення транскордонної співпраці – як однієї з основних форм європейської інтеграції для України та залучення зовнішніх інвестицій шляхом встановлення побратимських відносин між громадами Закарпатської області та іноземних країн; популяризації туристичного потенціалу Закарпаття та туристичній дестинації – як ключового елементу індустрії туризму; поліпшення інвестиційної та туристичної привабливості регіону, зокрема і шляхом проведення капітального й поточного ремонтів автодоріг державного і загального користування місцевого значення та необхідності аварійно-відновлювальних робіт окремих мостів в області.
Спільно з колегами – депутатами профільної комісії обласної ради неодноразово наголошували на активізації заходів, спрямованих на поглиблення співпраці з іноземними регіонами та областями України, міжнародними і національними організаціями; посилення взаємодії між учасниками транскордонного співробітництва у підприємницькій діяльності, туристичній галузі; заохочення транскордонного співробітництва у сфері освіти, науки і культури, захисту навколишнього природного середовища; активізацію обміну інформацією; забезпечення розвитку взаємодії між територіальними громадами. Водночас підкреслено про важливість стратегій розвитку у закладах освіти, особливо професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема щодо підвищення якості підготовки кадрів із урахуванням вимог сучасного виробництва та перспектив модернізації ефективної мережі таких закладів відповідно до потреб ринку праці. При впорядкуванні Схеми планування території Закарпатської області мною було акцентовано увагу на необхідності враховувати такі чинники, як: особливість геополітичного розміщення області, наявність основних транспортних й інфраструктурних магістралей міждержавного, міжрегіонального та регіонального значення, можливість сучасного і майбутнього заселення, потужність виробництва, розбудову природоохоронних, оздоровчих, рекреаційних, історико-культурних об’єктів тощо.
Під час розгляду звернення депутатів ради щодо механізму отримання дозволу на перебування в межах прикордонної смуги у Закарпатській області вніс слушні пропозиції, що стосуються врахування таких складових як проведення будь-якої діяльності на цій території та наявність дозволу й відповідного інформування спеціального органу Державної прикордонної служби.
Крім цього, у межах повноважень упродовж звітного періоду спрямовував свою депутатську діяльність на сучасні тенденції розвитку міжнародного туристичного й готельно-ресторанного бізнесу, перспективи розвитку локального туризму та гастрономії.
Як представник Закарпатської обласної ради, працюючи у постійній комісії з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації, та водночас як професор УжНУ, доктор філософських наук і голова Громадської організації «Закарпатська туристична організація «Панонія» зосереджував увагу на актуальності у сьогоденні різних комунікаційних форматів із іноземними партнерами щодо надання міжнародної гуманітарної допомоги, оскільки потрібною була і є будь-яка підтримка, як для постраждалого цивільного населення, так і для фронту. Задля цього, за дорученням керівництва обласної ради, долучався до участі у різних міжнародних заходах, пов’язаних із подальшим розвитком транскордонного співробітництва та спільної участі у багатьох програмах міжнародних організацій.
Так, на запрошення Голови Пряшівського самоврядного краю Словацької Республіки Мілана Маєрського наприкінці березня, як депутат обласної ради та професор, завідувач кафедри ДВНЗ «Ужгородський національний університет» взяв участь у ділових перемовинах щодо перспектив словацько-українського співробітництва у сфері туризму. У рамках зустрічі я мав приємну нагоду поспілкуватися із керівником відділу управління проєктами паном Яном Кочаком з офісу Пряшівського самоврядного краю та отримати вичерпну інформацію із вкрай актуальних на сьогодні для обласної ради питань, насамперед щодо підготовки «нових інструментів» для розвитку транскордонного співробітництва на міжрегіональному рівні шляхом створення Європейського об’єднання територіального співробітництва (EGTC).
Відзначалося, що існуючі у рамках відповідної Угоди про співробітництво між Закарпатською обласною радою та Пряшівським самоврядним краєм транскордонні зв’язки, добрі напрацювання і спільні здобутки активно сприяють поглибленню співпраці також і на рівні органів місцевого самоврядування. Сторони не оминули увагою також і надважливі для України питання, що є пріоритетними у роботі Закарпатської обласної ради та Закарпатської обласної військової адміністрації у сучасних непростих реаліях – надання гуманітарної допомоги, житло для переселенців. З огляду на це, мною було озвучено ще один ключовий стратегічний напрямок для Закарпаття в умовах війни – це медична реабілітація. Враховуючи, що наш край останнім часом став центром реабілітації військових, котрі постраждали на війні, нам потрібна грантова та будь-яка інша підтримка, є потреба у спеціальному медичному обладнанні й лікуванні. Були порушені також і питання щодо навчання словацькою мовою, впровадження проєктів у різних сферах для розбудови закарпатського краю.
Від імені громади області, військових та науковців я висловив вдячність словацьким партнерам, неурядовій громадській організації Словацької Республіки «Людина у біді», звичайним словакам за постійну підтримку та тимчасовий прихисток багатьох українців. Загалом вважаю, що подальше поглиблення партнерських зв’язків між громадами Закарпаття і Пряшівським самоврядним краєм є однією із форм європейської інтеграції для України та сприяє популяризації туристичного потенціалу, активізації транскордонного співробітництва, інвестиційній привабливості України.
У складі делегації області, метою якої було обговорення питань щодо розширення співпраці з польськими повітами, я виступив із презентацією регіону на міжнародній конференції «Партнерство між Польщею в умовах зміни міжнародного порядку», яка проходила 13 червня у м. Любліні та з приємністю отримав високу нагороду «Медаль Святого Кирила і Мефодія» від Центру Східної Європи Університету Марії Кюрі-Склодовської.
Упродовж звітного періоду найбільш знаковими були зустрічі та різні інформаційні форуми з угорськими партнерами, представниками Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА, у яких, за погодженням голови обласної ради, я брав участь. Так, у квітні та червні 2024 року у містах Кішварда й Ньїредьгаза доєднався до перемовин із відповідними організаціями й інституціями та відмітив, що ЄОТС ТИСА, співзасновником якого є й обласна рада, останнім часом стало не тільки яскравим свідченням тісної співпраці прикордонних областей України та Угорщини, але й твердим переконанням щодо закріплення спільних намірів співпрацювати у новому форматі заради реалізації спільних інвестиційних і культурно-освітніх проєктів.
З огляду на це, з урахуванням попередніх результатів плідної співпраці, Закарпаття та партнерів ЄОТС ТИСА спільно з органом самоврядування комітату Саболч-Сатмар-Берег і надалі тривають нові напрацювання співробітництва у рамках укладених угод та у межах Програми фінансування забезпечення розвитку транскордонної та міжрегіональної співпраці органів місцевого самоврядування Закарпатської області. Так, темою наступних зустрічей у серпні та обговорень спільно з представниками угорського комітату Саболч-Сатмар-Берег були такі важливі напрямки: забезпечення розвитку туристичної галузі в області, розбудова прикордонної інфраструктури та науково-освітнє забезпечення розвитку туризму і діяльності курортів, налагодження співпраці між суб’єктами господарювання у сфері туризму, а також забезпечення співфінансування проєктів регіонального розвитку у туристичній галузі, посилення конкурентоспроможності регіонального туристичного продукту на внутрішньому і міжнародному туристичних ринках.
У межах повноважень я наголошував на перспективах закріплення спільних намірів співпраці прикордонних областей України та Угорщини, яка має багаторічну успішну історію, насамперед, завдяки ЄОТС ТИСА з реалізації численних інвестиційних й культурно-освітніх проєктів регіонів по обидва боки кордону. Загалом такі кроки є необхідні у контексті пріоритетності діяльності обласної ради у питаннях транскордонної співпраці, враховуючи укладені угоди у межах двостороннього співробітництва.
Також 20 червня мав нагоду представляти Закарпаття на конференції «Україна – Угорщина: сучасний стан та перспективи» у м. Київ, метою якої було науково-експертне оцінювання сучасного стану та шляхів зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Угорщиною в умовах та після російсько-української війни. Загалом фахова дискусія, позбавлена політичної упередженості, ґрунтувалася на глибоких наукових дослідженнях та експертному аналізі. У підсумку – звучали різні точки зору на українсько-угорські відносини та сформульовано конструктивні рекомендації щодо їх розвитку.
Напередодні святкувань Дня державотворення Угорщини та відзначення Дня Незалежності України я взяв участь в урочистому відкритті міні-скульптури «Вдячні українці – угорському народу» поблизу залізничного вокзалу в угорському місті Загонь. Закарпатський митець Роман Мурник втілив образ надприродної сили, могутності та перемоги добра у формі важкої камінної валізи з кованою залізною ручкою та ведмедиком. Символічним є те, що ця подія співпала з національним святом та уособлює у собі найпотаємніші миті солідарності й допомоги угорського народу українським біженцям із початку повномасштабної російської війни. Знаково, що під час цієї благородної акції відбулися перемовини з головою м. Загонь Ласло Гелмеці, депутатом парламенту Угорщини Атіла Тілкі, Генконсулом Угорщини в м. Ужгороді Йожефом Бачкаї, представниками ЄОТС ТИСА, Товариством розвитку культури і традицій «ВАРДА» та іншими місцевими високопосадовцями. При цьому, у межах загальних дискусій були обговорені найбільш актуальні виклики та шляхи вирішення проблем, які постають перед українськими біженцями у багатьох європейських країнах, у т. ч. й в Угорщині.
Загалом вважаю, що серед домовленостей із представниками різних угорських урядових і неурядових організацій та волонтерських структур – вкрай важлива гуманітарна допомога закарпатським військовим, які перебувають на війні, та постраждалим цивільним, які упродовж трьох років знайшли тимчасовий притулок у багатьох комунальних установах та громадах Закарпатської області. Я висловив щиру вдячність за надану у різний спосіб гуманітарну допомогу та різнобічне сприяння українцям, у т. ч. й щодо прихистку багатьох біженців на території Угорщини. Адже загальне питання підтримки вимушеним переселенцям із України за кордоном є складним та містить багато попередніх непростих етапів проходження евакуації й інтеграції.
Варто зауважити, що у цьому плані, за сприяння ЄОТС ТИСА, актуалізовано низку м’яких проєктів і намічено нові перспективи й спільні наміри співпраці прикордонних областей України та Угорщини. Крім цього, ця дієва модель транскордонного співробітництва у Закарпатті, разом із угорськими партнерами і надалі продовжує взаємодію із країнами ЄС задля впровадження й реалізації конкретних економічних, інвестиційних, екологічних інфраструктурних, туристичних, культурно-освітніх проєктів, спрямованих на вирішення актуальних проблем територіальних громад Закарпатської області.
Під час проведення у жовтні міжнародної конференції «Кооперація з Україною в сфері гуманітарних наук» у м. Будапешті (серед організаторів – ЄОТС ТИСА), я вчергове озвучив актуальні у сьогоденні теми, що стосуються науково-освітнього забезпечення розвитку туризму і діяльності курортів, налагодження співпраці між суб’єктами господарювання у сфері туризму тощо. У ті дні проходило також вшанування пам’яті жертв Угорської республіки 1956 року. У рамках цих подій я взяв участь в окремих тематичних зустрічах, приурочених боротьбі угорського народу проти тодішнього радянського комуністичного, тоталітарного режиму. Зокрема, як ініціатор та за дорученням військовослужбовців – колишніх побратимів, офіційно передав історичний прапор, під яким українські воїни угорського походження у складі 68-го батальйону «Закарпатські шаркані» звільняли населені пункти Харківщини («Харківська операція») у жовтні 2022 року. Символічно, що дирекція Музею (Дому) терору в Будапешті прийняла цей прапор (разом з шевронами підрозділів Збройних Сил України, у складі яких проходять військову службу й представники угорської спільноти) і оформила його за №343, як предмет майбутньої експозиції боротьби угорського народу в ХХІ столітті проти тоталітарної системи. Водночас разом з угорськими волонтерами, які вже третій рік поспіль активно допомагають українській армії різноманітними технологічними інноваціями, ми вшанували памʼять повсталих угорців проти диктатури минулого століття.
Наприкінці грудня на запрошення ЄОТС ТИСА спільно з Товариством розвитку культури і традицій «Варда» у м. Кішварда я долучився до обговорення питань із налагодження подальшої співпраці та підтримки українських біженців, які є особливо актуальні у різдвяно-новорічному часі.
З огляду на зазначене, вважаю, що різні комунікаційні майданчики із зарубіжними партнерами мають практичне застосування та є дуже суттєвими й актуальними у сьогоденні для представників органів місцевого самоврядування по обидва боки українсько-угорського кордону. Впевнений, що подібні заходи та розвиткові проєкти матимуть практичне втілення, є взаємовигідними у здійсненні євроінтеграційних заходів та сприятимуть підвищенню інвестиційної й туристичної привабливості на регіональному рівні. Через це вкрай потрібні новітні ідеї, нові напрацювання, свіжі ініціативи у рамках українсько-угорського прикордоння задля розвитку місцевих громад, розбудови територій, поліпшення матеріально-технічної бази закладів освіти, культури, охорони здоров’я, екології, туризму тощо. При цьому, на вимогу часу, надання гуманітарної допомоги є серед першочергових домовленостей з іноземними партнерами. Тому принагідно, перебуваючи на різних заходах, я висловлював вдячність за суттєву допомогу, яку надає сусідня європейська країна постраждалим українцям, які знайшли тимчасовий прихисток на території Угорщини, а також за відчутну підтримку закладам охорони здоров’я, де лікуються й проходять реабілітацію воїни, внутрішньо переміщеним особам, які проживають в обласних комунальних закладах.
На мою думку, вкрай необхідними для органів місцевого самоврядування області є наявні додаткові ідеї та пропозиції з розв’язання важливих питань розбудови територій, серед можливостей яких – проєкти з фінансового забезпечення заходів із розвитку туризму, рекреації, збереження історико-культурної спадщини, ефективного використання природно-ресурсного і туристичного потенціалу Закарпаття тощо.
Саме у таких напрямках будемо спільно рухатися й надалі, використовуючи потенційні ресурси та інструменти з підтримки рідного краю і країни в цілому.
З вірою у серці творимо добро і разом наближаємо Велику ПЕРЕМОГУ!
З повагою і вдячністю
Депутат Закарпатської обласної ради Федір ШАНДОР
