Сьогодні 1 жовтня, з нагоди 25-річчя Рахункової палати в Ужгороді пройшов III етап міжнародної конференції «Посилення фінансової дисципліни місцевих громад. Роль та функції Рахункової палати» за участю представників обласних рад та громад Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей.
У заході також взяли участь депутати Закарпатської облради, представники органів місцевого самоврядування краю, а також поважні гості — Віктор Пинзеник, міністр фінансів і віце-прем’єр кількох Урядів України, народний депутат I-IV VI-VIII скликань, доктор економічних наук, професор, Дженні Лундмарк, керівник сектору управління державними фінансами, бюджетної підтримки та статистики Представництва ЄС в Україні (у режимі відеоконференцзв’язку) та Інгуна Судраба, керівник команди експертів проєкту «Зміцнення потенціалу зовнішнього аудиту відповідно до міжнародних стандартів в Україні», Екс-Генеральний аудитор Латвії та екс-депутат Латвійського Сейму.
Під час конференції, яка після Харкова та Одеси стала третьою в Україні, порушено ряд питань щодо статусу та основних повноважень Рахункової палати як вищого органу аудиту, зокрема щодо здійснення контролю за використанням бюджетних коштів, наданих на виконання повноважень місцевими державними адміністраціями та на реалізацію делегованих повноважень органами місцевого самоврядування по доходах і видатках.
У своєму виступі голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров заявив, що органи місцевого самоврядування отримали не лише додаткові фінансові ресурси і повноваження, але й підвищений рівень відповідальності за їх розподіл.
«Сьогодні ми маємо навчитися розподіляти кошти таким чином, щоб з одного боку отримати максимальний ефект, а з іншого — не порушити законодавство України. На жаль, відсутність у частині громад Закарпаття і, мабуть, не лише у нашій області, а й по всій Україні ефективних менеджерів та кваліфікованих кадрів, не сприяє ефективному використанню коштів. А навпаки — створює передумови для порушення законодавства. Нині я отримав велике інформаційне задоволення від конференції . Ми, по-перше, розповіли широкому загалу, що Рахункова палата має окрім інших і консультативну функцію. Також ми побачили результати, про які до цього не знали і не ознайомлювалися, особливо, що стосується життєзабезпечення усіх областей і зокрема, нашої. Це цінна інформація, яку ми можемо використати у своїй роботі. Хочу сказати – по всій конференції проведено червоною лінією підвищення бюджетної чи фінансової дисципліни. Але ж нині ми формуємо цю культуру бюджетної дисципліни. На жаль, знаходимося на самому початку формування цієї культури, цієї свідомості. Адже реформа децентралізації, яка націоналізувалася і завершилася, поставила нас на старт тих бюджетних процесів до яких раніше ми разом із територіальними громадами не були дотичними. Хочу за це подякувати керівництву Рахункової палати, за розуміння, а також за те, що переймається нашими проблемами», — сказав Олексій Петров.
Рахункова палата має унікальний механізм поширення між органами місцевого самоврядування як успішного досвіду, так і інформації про допущені порушення, щоб навіть ті громади, де не було аудитів, могли зробити висновки і уникнути помилок. Про це заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан під час міжнародної конференції в Ужгороді “Посилення фінансової дисципліни місцевих громад. Роль та функції Рахункової палати”.
Він також повідомив, що щорічно Рахункова палата, за участі теруправлінь, проводить 5-7 аудитів ефективності використання коштів міжбюджетних трансфертів. Та один раз на два роки – аудит коштів державного фонду регіонального розвитку. Кожен такий аудит зазвичай охоплює видатки 25–30 розпорядників і одержувачів у 7–8 регіонах.
Пресслужба Закарпатської облради
