Одинадцять вимог Орбана до України щодо прав угорської меншини, які оприлюднили після старту переговорів про вступ до ЄС, викликали жваві дискусії. Хтось називає їх тотально неприйнятними, хтось, навпаки, вважає, що було б добре, якби Україна так само активно відстоювала інтереси українських громад за кордоном. Чи існують офіційні дані, скільки етнічних угорців проживає на сьогодні на Закарпатті, та чому вимога Угорщини щодо обов’язкового представника меншини в парламенті не є неприйнятною – в інтерв’ю “Еспресо.Захід” розповів перший заступник Закарпатської обласної ради Андрій Шекета. Пропонуємо уривок із цієї розмови. 

У Орбана пропонують орієнтуватись дані перепису населення 2001 року, за яким на Закарпатті 12% населення – етнічні угорці. Але минуло вже 23 роки, чимало етнічних угорців, особливо ті, які отримали угорські паспорти, вже виїхали з України. Чи є дані, як змінився етнічний склад Закарпатської області за цей час? Зокрема, скільки етнічних угорців мешкає тут на сьогодні?

Щодо кількості етнічних угорців на Закарпатті, то справді офіційні цифри – це лише дані перепису 2001 року. Це був єдиний формальний спосіб визначити кількість людей, які вважають себе угорцями за етнічною приналежністю. Як змінилась їхня кількість за цей час, ніхто точно не може сказати. Можна орієнтуватися на кількість виборців, які проголосували за угорську партію у Закарпатську обласну раду. Як правило, угорці об’єднуються на виборах і підтримують свої політичні сили. Є дві політсили, які представляють угорську спільноту. Але на вибори в облраду вони йшли спільно й отримали, якщо не помиляюся, 38 тисяч голосів. Зрозуміло, що не всі прийшли на вибори та не всі 100% проголосували за КМКС. Але це єдина конкретна цифра, на яку можна спиратися. Зрозуміло, що угорців більше, ніж проголосували на виборах, але на сьогодні важко сказати, чи їх 80 тис., чи 90 тис. Тому точну цифру ніхто не озвучить.

Однією з вимог є застосування угорської мови у місцевому самоврядуванні. Якщо говорити про Закарпатську обласну раду, скільки є депутатів етнічних угорців, і чи є серед них ті, хто не володіє українською чи висловлював бажання виступати угорською або отримувати документи угорською?

Це цікавий момент. Точну кількість депутатів угорського походження я сказати не можу, бо у різних фракціях можуть бути люди, які мають якусь частину угорської крові. Щодо представників “угорської” партії КМКС – партія угорців України, то було обрано 8 депутатів. Один з них узагалі ніколи не брав участь у засіданнях – це Василь Брендзович, який постійно перебуває в Будапешті. Ще один колега від початку війни не відвідує засідання. Інші шестеро працюють. На жаль, один з лідерів угорської громади, Йосип Борто, помер минулого року. На його місце зайшов інший депутат. 

Я спілкуюся з ними особисто – всі вони знають українську мову, спілкуються українською. Хтось краще, хтось дещо гірше, але ніколи не було проблеми з порозумінням. Усі виступи вони проводять українською, документи та звернення також подають українською. 

Щоправда, на останній сесії був цікавий момент. Ми вносили зміни до регламенту на вимогу українського законодавства, яке стосувалось відеофіксації і трансляцій у прямому ефірі засідання комісій. Там чітко прописано, що мова засідань – українська. Коли ми голосували за це питання, то всі представники КМКС, окрім однієї депутатки, не проголосували за це рішення. Хоча публічно ніхто не виступав у сесійній залі проти нього чи з пропозицією дозволити інші мови, чи мови Європейського Союзу, аби не акцентувати на угорській. Тобто жодних заяв чи пропозицій від них не було, але при цьому вони не проголосували. 

З одного боку, всі розуміють, що якщо це вимога українського законодавства, то ми не можемо прописувати якісь інші речі, тож навіть якби вони подали таку пропозицію, навряд чи вона отримала б потрібну кількість голосів. Можливо, тому вони й не подавали своїх пропозицій. Але, як на мене, це неконструктивна позиція, адже свої пропозиції треба принаймні озвучувати. Тоді можна шукати шляхи їх вирішення.

Наскільки на обласному рівні налагоджена комунікація з угорською громадою, аби розуміти, чи ці вимоги Угорщини до України щодо угорської громади відповідають реальним потребам угорської громади Закарпатті? Навіть на прикладі сім’ї моїх знайомих угорців – різні покоління дуже по-різному розуміють такий “захист прав угорців”. Якщо старше покоління загалом підтримують політику Орбана, то донька-десятикласниця вважає, що їх намагаються загнати в резервацію на Берегівщині. Вона хоче вступати на ІТ до Львова або Києва, але розуміє, що з її поганою українською це буде складно.

По-перше, етнічні угорці живуть не лише в Берегові, а вздовж Тиси, починаючи з Рахова. У Рахові живуть гуцули, але там також є угорці. У Тячівському районі теж, у частині Ужгородського, що ближче до Чопа. Хоча так, основна частина живе у Берегівському районі, до якого входить і колишній Виноградівський. 

З приводу того, що різні покоління мають різні бачення – це логічно. Так завжди було. Я погоджуюся з думкою цієї десятикласниці. І це те, що я намагаюся завжди пояснити. Якщо угорці (маю на увазі громадян України з угорським корінням, які живуть в угорськомовному середовищі) знатимуть також українську і знатимуть її добре – це підвищить їхню конкурентність на ринку праці, можливість зайняття посад, у тому числі й у державних структурах. Не йдеться про те, що система має бути побудована таким чином, аби вичавлювати угорську мову з їхнього кола спілкування, чи вичавлювати елементи їхньої культури. Все ж таки вони громадяни України, знаючи українську, вони матимуть можливість вчитись в українських вишах, працювати в українських компаніях чи органах влади тощо. 

До речі, в оцих 11 вимогах Угорщини до України, наскільки я знаю, йдеться про те, що треба зняти необхідність знати українську мову для посадовців високого рівня, які представлятимуть угорську громаду. Це хибний шлях. Я абсолютно за те, щоб угорці мали можливість спілкуватись угорською, але при цьому як громадяни України вони повинні знати українську. А це можна зробити лише через систему освіти.

Україна й так йде на значні зміни і погоджується з вимогами Будапешта. Тут важливо зазначити – не з вимогами угорської громади, а саме з вимогами Будапешта. Так, інколи вони синхронізовані і представники угорської громади часто озвучують подібні вимоги саме у контексті мовного питання. Але чи поділяють цю думку представники цієї громади, яким 15-17 років? Загалом усі ці вимоги звучать голосніше з Будапешта, ніж з Берегова. 

Детальніше за посиланням: https://zahid.espreso.tv/news-vimogi-shchodo-prav-zakarpatskikh-ugortsiv-z-budapeshta-zvuchat-golosnishe-nizh-z-beregova-zastupnik-golovi-zakarpatskoi-oblradi-andriy-sheketa